Засідання кіноклубу документального фільму Docudays UA в ЦДЮТ

В рамках Всеукраїнського тижня проти насилля, 23 листопада 2020 р. в ЦДЮТ відбулося засідання кіноклубу документального фільму Docudays UA, яке пройшло в дистанційному форматі. Керівництво мережі кіноклубів України надало безкоштовний доступ до документального фільму «Булер», режисер якого Лі Гірш є лауреатом нагород фестивалю Санденс та «Еммі».

 Вихованці гуртка «Дебати» (модератор Марина Масютіна) подивились документальний фільм з прекрасною кінематографією. В центрі фільму — люди, для яких проблема насилля є критично важливою. Режисер показує цю приголомшливу статистику в людському масштабі, пропонуючи інтимний, безстрашний погляд на те, як булінг вплинув на життя п’ятьох дітей та їхніх сімей. Кожна з їхніх історій представляє окремий аспект кризи булінгу в Америці. Фільм був знятий протягом 2009-2010 навчального року та відкриває глядачеві болісне і часто небезпечне життя жертв булінгу, демонструючи проблему, що перетинає географічні, расові, етнічні та економічні межі.

У фільмі задокументовані реакції вчителів та адміністраторів на агресивну поведінку, які порушують кліше «діти просто поводяться, як діти», і відображений дедалі ширший рух серед батьків і молоді, спрямований на зміну ставлення до булінгу в школах, спільнотах та суспільстві загалом. Батьки відіграють ключову роль у підтримці своїх дітей, відстоюючи модель поведінки діяча, а не спостерігача, навчають і дають приклад емпатії у сім’ї.

За словами режисера, який теж раніше був жертвою боулінга у дитинстві, впоратися з такими ситуаціями допомагає підтримка дорослих. “Я був жертвою булінга, мабуть, тому мені важливо було зробити цей фільм”, – пояснив режисер.

За даними дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ одна третина українських підлітків та молоді стають жертвами інтернет-булінгу. Щорічно понад 13 мільйонів дітей в Америці стикаються з булінгом, що робить його найпоширенішою формою насильства.

Відгуки учасників кінопоказу показали важливість та необхідність таких обговорень серед підлітків. Діти відмітили, що пасивність спостерігачів за проявами насилля, іноді гірше за саме насилля.

Залишити відповідь